Шпарґалля, ля, с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 509.