Ясирити, рю, риш, гл. Брать въ плѣнъ, въ неволю населеніе. Орда…. ясирить, полонить. К. ПС. 125. Налетіла з Криму буря на село щасливе: гумна палять, хати граблять, ясирять, що живе. К. МБ. X. 8.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 544.