АБЕТКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до абе́тка 1; алфавітний. Абетковий порядок розміщення слів у словнику.
2. перен. Загальновідомий; елементарний. Поет вважав не зайвим висловлювати у віршах "абеткові" істини (Іст. укр. літ., II, 1956, 382).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 3.