АВАНПО́СТ, у, ч. У деяких арміях — передовий сторожовий пост, який виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога. І повстанці Комуни Стають до останнього бою З аванпостами ворога (Криж., Під зорями.., 1950, 101); Мінялися аванпости (Ле, Наливайко, 1957, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 7.