АВА́РІЯ, ї, ж.
1. Значне пошкодження механізму, машини і т. ін. під час дії, руху. Ніколи не було в нього аварій, він знає всі капризи машини, він відчував її (Трип., Дорога.., 1944, 8); Корабель знаходиться па такій близькій віддалі від плавучого крижаного острова, що корабельна аварія неминуча (Довж., Зач. Десна, 1957, 446).
2. перен., розм. Невдача, несподіване порушення ходу якоїсь справи; нещастя.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 8.