АВТОГЕ́ННИК, а, ч. Фахівець з автогенного різання і зварювання металів. Іван з автогенником пораються біля якоїсь не зовсім іще виразної конструкції із стального прута (Головко, І, 1957, 432).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 11.