АВТОМАТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який діє механічно; самодіючий. Коли робоча машина виконує всі рухи, необхідні для обробки сирового матеріалу, без допомоги людини і потребує лише контролю з боку робітника, ми маємо перед собою автоматичну систему машин.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 382); Він нарочито повів її.. світлим складальним цехом, де стояли готові до відправки нові автоматичні верстати (Кучер, Трудна любов, 1960, 189); 12 лютого 1961 року в Радянському Союзі розпочато політ автоматичної міжпланетної станції по траєкторії до планети Венера (Рад. Укр., 28.II 1961, 3); // Який здійснюється механічно. Впроваджуване в останні роки автоматичне зварювання під флюсом в найбільш прогресивним і економічним (Вісник АН, 1, 1957, 22).
2. перен. Який відбувається незалежно від волі, несвідомо; машинальний. Вона ходила по залі з кутка в куток, автоматичною, розбитою походою, похитувалась наперед при кожному ступні (Л. Укр., III, 1952, 526); Лакей виконував усе з винятковою вправністю. Його автоматичні, завчені рухи нагадували Сахно рухи заводної ляльки (Смолич, І, 1958, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 12.