АГЕНТУ́РА, и, ж.
1. Розвідувальна служба, організована для збирання секретних відомостей і проведення підривної роботи. Скориставшись з того, що кращі частини Червоної Армії були перекинуті на Східний фронт агентура Антанти організувала велику військову змову в Петрограді (Іст. УРСР, II, 1957, 160).
2. Збірн. до аге́нт1 3. В запеклій боротьбі проти відкритих ворогів пролетаріату та їх прихованої агентури В. І. Ленін відстояв чистоту марксистського вчення, творчо розвинув його і збагатив новими висновками й положеннями (Ком. Укр., 4, 1961, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 15.