АД’Ю́НКТ, а, ч.
1. Аспірант вищих військово-навчальних закладів.
2. У дореволюційній Росії і в Західній Європі — вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання. Повернувшись до Петербурга, він [М. П. Соколов] подає в Академію наук дисертацію.. на здобуття звання ад’юнкта Академії наук (Видатні вітч. географи.., 1954, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 22.