АКВАРЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до акваре́ль 1. Діти.. перебирали пера, зошити, вимагали промокашок, циркулів, акварельних фарб (Кучер, Чорноморці, 1956, 151); * Образно. Ніжними акварельними тонами переливалася далечінь, прозора й чиста після дощу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 187).
2. Виконаний, намальований аквареллю (у 1 знач.). Крім акварельного живопису, який переважає на виставці, є етюди, виконані маслом (Архіт. і буд., 2, 1955, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 26.