АКСЕСУА́Р, а, ч.
1. Характерна для чого-небудь ознака, предмет; // Деталь оформлення, оздоблення. В оформленні ландшафтних парків, створених в кінці XVIII століття, містки були необхідним аксесуаром (Парк Олександрія.., 1949, 75).
2. тільки мн. Другорядні, побічні явища, деталі, які доповнюють що-небудь, створюють фон, обстановку для головного (в живопису, скульптурі, літературі). Самобутній жіночий характер розкрив художник [Т. Г. Шевченко] у портреті Горленко.. Скомпоновано портрет просто, без нагромадження деталей, аксесуарів (Мист., 2, 1961, 12); // Дрібні речі, предмети театральної обстановки; бутафорія. Аксесуари — не дрібниця в роботі актора. Вживання якої-небудь палички, гребінця, лави, пляшки та іншого може допомогти акторові більше, ніж пояснювальні монологи (Думки про театр, 1955, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 28.