АЛХІ́МІЯ, ї, ж. Середньовічне містичне вчення, спрямоване на відшукання чудодійної речовини — "філософського каменя", за допомогою якого можна було б перетворювати прості метали в золото, срібло, лікувати різні хвороби та ін. В свій час середньовічна алхімія послужила новітній хімії (Л. Укр., V, 1956, 396).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 35.