АЛЬБО́М, а, ч.
1. Книга або зошит з чистими листками для малювання, вписування віршів, зберігання фотографій, листівок, марок та ін. [Любов:] Знаєте, що я вас попрошу? Достаньте мені мій альбом з фотографіями. Він там, у скрині (Л. Укр., II, 1951, 71); Роман Петрович жваво.. збігав до кімнати, миттю повернувся, тримаючи в руках великий альбом для малювання (Коз., Сальвія, 1959, 67).
2. Об’єднане за темою видання або збірка репродукцій картин, малюнків, фотографій та ін., оправлених разом або вміщених в одну папку. Усе село з своєю дерев’яною старою церквою схоже на малюнок, вирваний з історичного альбома (Н.-Лев., II, 1956, 401).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 36.