АМОРА́ЛЬНИЙ, а, е. Позбавлений моралі; неморальний. У тісній співдружності з органами соціалістичної держави радянська громадськість дедалі посилює роботу по комуністичному вихованню трудящих, по боротьбі з аморальними явищами і вчинками (Наука.., 2, 1960, 11); Василь Козаченко прагнув своєю повістю "Сальвія" викрити носіїв егоїзму, себелюбства, аморального ставлення до жінки (Літ. газ., 11.III 1959, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 39.