А́МПУЛА, и, ж. Герметичне запаяна скляна посудина для зберігання в стерильному стані лікарських та інших речовин. Розчин набирають у шприц з ампули або із стерильної широкогорлої скляночки через голку (Заг. догляд за хворими, 1957, 172); Біля ліжка стоїть медсестра Надя, розбиває ампулу, набирає ліки в шприц (Собко, П’єси, 1958, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 40.