АНАБАЗИ́Н, у, ч. Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах. Анабазин є ізомером нікотину. Являє собою безколірну олію, що набирає під впливом світла і повітря жовтуватого кольору (Підручник дезинф., 1953, 187); Хронічні отруєння нікотином і анабазином звичайно починаються з скарг на серцебиття, розлад сну, головні болі, запаморочення, дразливість, підвищену пітливість, слинотечу (Лікар. експертиза.., 1958, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 665.