АНАЛІ́ТИКА, и, ж.
1. лог. Вчення про силогізми й доведення.
2. мат. Те саме, що Аналіти́чна геоме́трія (див. аналіти́чний). Прийшовши до школи, взявся [Демидів] пильно переробляти аналітику (Мак., Вибр., 1954, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 42.