АННА́ЛИ, ів, мн. Записи історичних подій за роками у давніх народів (єгиптян, ассірійців, персів, китайців); літопис. В анналах Ашурбаніпала розповідається про перемогу лідійського царя Гугу.. над кіммерійцями (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 112); А Родіонів син, ровесник мій Іван.., В окопі десь дрижав.. Аж поки ждана смерть від двох нежданих ран Прийшла, неописана в історії аннали (Рильський, Поеми, 1957, 269); // уроч. Взагалі записи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 47.