АНОРМА́ЛЬНО, книжн. Присл. до анорма́льний. — Годі нам говорити на різних мовах. Це анормальне, що кримський татарин погано розуміє, що пише казанський, а письменника з Тифліса не всі можуть читати в Оренбурзі або в Баку (Коцюб., II, 1955, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 48.