АНТРА́КТ, у, ч.
1. Перерва між двома діями вистави, між відділами концерту і т. ін. В перший же антракт я викликала його за куліси і попросила познайомити мене з його жінкою (Л. Укр., III, 1952, 706); В антракті — в залі і фойє — гарячі сперечання про виставу: одні — "за", другі —"проти" (Минуле укр. театру, 1953, 159); // розм. Перерва під час якої-небудь дії, в роботі і т. ін. Написав одно оповідання й пишу друге, в антрактах, звісно, коли серце не заважає (Коцюб., III, 1956, 381); Допитував він [генерал] мене з антрактами, висилаючи на якийсь час до іншої кімнати (Сам., II, 1958, 402).
2. Музичний твір, що виконується між двома діями вистави, опери. Невеличкий, але тепло й щиро написаний антракт до 2-ої дії (Іст. укр. музики, 1922, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 51.