АНТРОПОМОРФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до антропоморфі́зм. Вона [персоніфікація] почасти лежить уже в мові і має своє джерело в стародавнім, антропоморфічнім погляді на природу (Фр., XVI, 1955, 287); Засобами гостроїсатири Франко разив попівські грубі антропоморфічні уявлення про бога і чорта (Вісник АН, 4, 1949, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 52.