Слово "апостол" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


АПО́СТОЛ, а, ч.

1. Згідно з євангельськими переказами — кожний із дванадцяти учнів Христа, яких він послав проповідувати своє вчення. Чомусь пригадалося євангельське оповідання, як апостол Петро зрікся Христа (Тулуб, Людолови, І, 1957, 40).

2. чого, перен., книжн. Гарячий послідовник і проповідник якого-небудь учення, ідеї і т. ін. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки. Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Шевч., II, 1953, 362); Островський — великий апостол життєвої правди, простоти (Про мист. театру, 1954, 164).

3. Церковна книга, що містить "Діяння апостолів" і їх "Послання". Джериха розказувала десятий раз, як її син тієї неділі перший раз читав апостола в церкві (Н.-Лев., II, 1956, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 55.