АПТЕ́КА, и, ж.
1. Медично-санітарний заклад, в якому виготовляють ліки за рецептами, а також продають готові лікувальні засоби та інші медичні товари. Не-трудно дістати [морфій]. В сільській аптеці.. напевно знайдеться (Коцюб., II, 1955, 263); Ніколи досі в нас не було аптеки. А тепер — дивіться — є (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 3).
◊ Як в апте́ці, жарт. — дуже точно. Давид Мотузка поклав два мішки на ваги й дивиться. Ні, — фунт у фунт, "як в аптеці" (Головко, II, 1957, 30).
2. Набір ліків для надання першої допомоги хворому або для домашнього лікування.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 56.