Слово "аршин" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


АРШИ́Н, а, ч., заст. Давня східнослов’янська міра довжини, яка вживалася до запровадження метричної системи; дорівнює 0,711 м. Зимою були великі сніги, так деінде закидало, що аршинів у три було (Кв.-Осн., II, 1956, 144); Соломіїн човен повернув боком і був усього на аршин од турецького (Коцюб., І, 1955, 386); Допитувалась [мати],.. скільки коштує аршин ситцю у Москві (Шиян, Гроза.., 1956, 320); // Лінійка, прут і т. ін. такої довжини. Він зайшов у перший мануфактурний магазин, позичив там.. залізний аршин (Сам., II, 1958, 273).

◊ Ви́рости на арши́н — в очах людей піднятися вище в матеріальному, культурному та ін. відношеннях; Мі́ряти на свій арши́н — оцінювати кого-, що-небудь тільки із свого погляду. Не міряй всіх на свій аршин, (Укр.. присл.., 1955, 189); Ні́би (нена́че, немо́в і т. ін.) арши́н проковтну́в про людину, яка держиться неприродно прямо, виструнчено. А тримався він так, ніби аршин проковтнув (Шовк., Інженери, 1956, 119); Під арши́н [става́ти], заст. — іти до війська. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син. Та й той якраз під аршин (Шевч., І, 1951, 233).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 65.