АСКЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Який має риси аскета або ознаки аскетизму. Проти самого митрополичого крісла висів великий.. портрет Петра Могили, чорнявого, з гарним грецьким класичним лицем, хоч і трохи аскетичним (Н.-Лев., І, 1956, 363); Сосюрі пощастило художньо передати, що революція означає не аскетичну відмову від особистого, а, навпаки, небувалий розквіт і громадських, і особистих почуттів рядового її учасника (Поезія.., 1956, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 67.