АСОЦІЙО́ВАНИЙ, а, е.
1. псих. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до асоціюва́ти.
2. у знач. прикм. Установлений між уявленнями, явищами і т. ін. (про зв’язок); // Добровільно об’єднаний для досягнення спільної господарської, політичної, культурної чи якоїсь іншої мети (про особи, організації і т. ін.). Суспільне виробництво асоційованих виробників здійснюється з метою якнайповнішого задоволення їх матеріальних і культурних потреб (Ком. Укр., 12, 1966, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 667.