АТАВІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до атавізму, пов’язаний з ним. Що таке страх? Це така дика, атавістична, звіряча сила, яка не залежить од логіки, сили волі, розуму (Коцюб., І, 1955, 427).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 69.