АТЛЕ́ТИКА, и, ж. Система фізичних вправ, спрямованих на виховання в людини спритності, сили, витривалості.
Важка́ атле́тика — вид спорту, який охоплює боротьбу, бокс і піднімання тягарів. На чемпіонаті світу а важкої атлетики.. радянський штангіст завоював почесне звання чемпіона світу (Рад. Укр., 20. ІХ 1962, 4); Легка́ атле́тика — вид спорту, який включає біг, стрибки, кидання списа, диска та ін. Антти Тойвонен говорив, захлинаючись, про своє навчання в інституті, про те, що він вийшов переможцем з легкої атлетики (Збан., Любов, 1957, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 71.