АУКЦІО́Н, у, ч. Прилюдний продаж товарів, майна, причому власником їх стає той, хто дає за них найбільшу суму. І концерт і аукціон відбувалися в залі будинку графа (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 127).
Продава́ти з аукціо́ну — продавати що-небудь способом прилюдного торгу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 72.