БА́БСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до ба́ба1 3; // Належний бабі, бабам. Дрижачі бабські тоненькі голоси розлягались по садку (Н.-Лев., IV, 1956, 195); Ох, і перепаде мені від Сергія за мій бабський язик (Головко, І, 1957, 488); // Власт. бабам, жінкам; жіночий. Бабські забобони.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 77.