БАБУ́СЕНЬКА, и, ж. Пестл. до бабу́ся. — Бабусенько, голубонько. Серце моє, ненько! (Шевч., І, 1951, 51); Бабусенька була розумниця велика (Гл., Вибр., 1957, 153); І згадав свою бабусеньку… Ось іде вона в садок, Щоб нащось нарвати на зиму В’язку жовтих нагідок (Олесь, Вибр., 1958, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 77.