БАГАТОСЛІ́В’Я, я, с. Уживання без потреби в розмові, книзі і т. ін. великої кількості слів; багатослівність. Відчувалося, що багатослів’я лікареве — лише вияв господарської чемності (Ле, Міжгір’я, 1953, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 82.