БАГАТІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до багаті́й; // Належний багатієві. Старенькі Михайлові чоботята грузнуть в масну ріллю мало не за халяви, та хлопець вперто міряє сажнем багатійську землю (Цюпа, Грози.., 1961, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 79.