БАГРИ́СТИЙ, а, е. Який має багряний відтінок. Все засмутилось на багристім лузі, Дощем-сльозами вкрилась сіножать (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 120); Чому ці скелі в багристих переблисках, чому гудуть сосни.,.? (Гончар, III, 1959, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 85.