БАГРЯ́НО. Присл. до багря́ний. Небо на заході багряно світилося в останньому промінні сонця (Руд., Вітер.., 1958, 109); // у знач. присудк. сл. На вулиці від прапорів аж багряно, І музика грає давно (Нех., Ми живемо.., 1960, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 86.