БАЖА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до бажа́ти; // у знач. ім. бажа́ючий, чого, ч. Той, хто бажає здійснити, одержати, здобути що-небудь. Всі тільки ніченьку й ждуть. Щоб.. Щедро і сміло бажаючим сипала В вічі снодійні маки (Щог., Поезії, 1958, 316); Бажаючих виконувати роль піонера й партизанів знайшлося багато (Донч., IV, 1957, 465).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 87.