Слово "база" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БА́ЗА, и, ж.

1. архт. Нижня розширена частина колони або стовпа.

2. тільки одн., перен. Основа, грунт, на яких виникає або розвивається те чи інше явище; сукупність умов, необхідних для існування чого-небудь. .. більшовизм виник в 1903 році на найміцнішій базі теорії марксизму (Ленін, 31, 1951, 9); Сучасність, дійсність Радянської України стала чудовою базою, на якій плідно проростає, квітне, соком наливається українська література і мистецтво, міцно зв’язані з життям народу (Вітч., 1, 1961, 174); // Сукупність матеріальних ресурсів, необхідних для розвитку чого-небудь. Радянський Союз приступив до розв’язання історичного завдання — створення матеріально-технічної бази комунізму (Ком. Укр., 7, 1962, 27).

3. Місце скупчення матеріалів, сировини, використовуваних для забезпечення якого-небудь району, підприємства і т. ін. Ви чули про Караганду? Це вугільний басейн, що має стати третьою, після Донбасу й Кузбасу, вугільною базою (Донч., І, 1956, 161); // Склад, місце зберігання різних продуктів, товарів. Наряд міська база виписала до одного з приміських колгоспів, де закуплена з осені картопля зберігалася цілу зиму в кагатах (Коз., Сальвія, 1959, 205); // військ. Територія із зосередженою на ній військовою технікою, спорудами, складами для обслуговування військових частин. — Основні бойові сили цього району будуть: кораблі одеської морської бази Чорноморського флоту і частини Приморської армії (Кучер, Чорноморці, 1956, 83); // Установа для тимчасового обслуговування екскурсантів, туристів, фізкультурників. Наявність широкої сітки спортивних баз забезпечує дальше зростання рядів фізкультурників у республіці (Спорт.., 1958, 3).

Китобі́йна ба́за — велике, спеціальної конструкції судно для переробки китових туш і зберігання продуктів з них.

∆ Артикуляці́йна ба́за, лінгв. — навики вимовляння звуків якої-небудь мови.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 87.