БАЗАРИ́НКА, БАСАРИ́НКА, и, ж., заст. Хабар, подарунок. Ти базаринку любиш брати, А людям в нужді помагати Не дуже, бачу, поспішивсь (Котл., І, 1952, 105); Од панів тікали [кріпаки] в козаки, давали військовим дряпіжкам басаринки, щоб записали в "компут козачий" (Мирний, II, 1954, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 88.