БА́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бай. До революції вчитися могли тільки байські, поміщицькі синки (Ле, Міжгір’я, 1953, 58); // Належний баєві. Посеред двору височіла широка шопа, і в затінку її, рятуючись від спеки, спочивали байські коні (А.-Дав., За ширмою, 1963, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 91.