БА́ЛІЯ, ї, ж. Широка і низька посудина для прання білизни. Стояла велика балія, обік неї лежали два праники (Фр., VII, 1951, 347); Як стояла [Варвара] біля балії з солдатською білизною, так і кинулася назустріч [Вихору] (Кучер, Чорноморці, 1956, 358).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 96.