БА́МКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Гудіти, дзвеніти від ударів (про дзвін); // Бити, ударяти з певними інтервалами в дзвін або в що-небудь металеве. Хто ж там із старих дзвонарів бамкав оце зараз..? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 334).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 99.