БАНКІ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до банкі́р. Всі одвернулись од чорної [ліфтерші] — білі, Топчуться важко бики здичавілі. Не шахтарі. Їм тут їхать не мода, Не трударі, — все банкірська порода (Мал., Звенигора, 1959. 211); // Належний банкірові. — Я.. мав жінку, четверо дітей й банкірську контору (Коцюб., II, 1955, 403).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 101.