БАРИ́Т, у, ч. Мінерал кристалічної будови, білого або сіруватого кольору, що використовується для виготовлення білил, емалей, в рентгенотехніці та ін. Геологорозвідники знайшли.. родовище бариту в Закарпатті (Роб. газ., 30.IV 1966, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 106.