БА́РИШНЯ, і, ж., розм., заст. Незаміжня дівчина з багатої, панської родини; панна, панночка. [Націєвський:] А хіба ви не баришня? [Марися:] Не знаю, як вам здається… Я проста дівчина, мужичка (К.-Карий, І, 1960, 352).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 107.