БА́ЧНО, діал. Присл. до ба́чний. Йшов [жандарм] стежкою понад рікою.. і бачно роззирався довкола (Фр., II, 1950, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 115.