БА́ЧНІСТЬ, ності, ж., діал.
1. Абстр. ім. до ба́чний. До права треба мати два мішки: один грошей, а другий бачності (Номис, 1864, № 7387).
◊ Ма́ти себе́ на ба́чності — бути обачним: бути насторожі. Воно [нещастя] приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.. і ти є пропащий (Коб., III, 1956, 425).
2. у знач. виг. Уживається при потребі звернути чиності. — Бачність! — скрикнув Максим. — Звір наближається! (Фр., VI, 1951, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 115.