БЕГЕМО́Т, а, ч. Велика наземно-водяна травоїдна тварина, що живе в тропічній Африці біля річок і озер; гіпопотам. Очерет затріщав, — То по йому бродив бегемот (Граб., Вибр., 1949, 268); Особливо цікава велика травоїдна тварина — гіпопотам, або бегемот. Цілі дні він сидить у воді і тільки на ніч виходить пастися на берег (Фіз. геогр., 5, 1956, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 118.