Слово "безбач" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БЕ́ЗБАЧ, БЕ́ЗБАШ, присл., діал.

1. Без мети, врозбрід. Вбога царина змарніла. Сіножаті — пожари, Череда он зачуміла Бреде безбаш по горі (Манж., Тв., 1955, 72); Ось гноми безбач дріботять, Іти у парах не хотять (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 234).

2. Наосліп, не дивлячись. Навмання перегортав [Мамай] сторінку за сторінкою, помацав безбач томики Скаррона та Сореля (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 119.