БЕЗДІЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. бездія́льний. Робота лежить, а я мучуся бездіяльністю і проклинаю життя (Коцюб., III, 1956, 440); Наливайко розумів, до яких згубних наслідків може привести бездіяльність повстанських загонів (Ле, Наливайко, 1957, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 126.