БЕЗЛІ́СНИЙ, а, е.
1. Те саме, що безлі́сий. Де-не-де.. стоять ясні безлісні гори (Коцюб., II, 1955, 237); На південь від лісостепу починається безлісна смуга степів (Фіз. геогр., 7, 1957, 41).
2. буд. Для виготовлення якого не використовується дерево, ліс. Велике значення у здешевленні вартості будівництва та економії такого цінного будівельного матеріалу, як ліс, має застосування безлісних конструкцій (Рад. Укр., 2. XII 1953, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 133.